Історично жінки були аутсайдерами в політиці, їх доступ до голосування та участі у виборах всіляко обмежували, а то й закривали взагалі. Однак у ХХІ столітті представництво жінок у політиці – один із пріоритетів Європейського Союзу. Водночас Румунія посідає останнє місце в Індексі гендерної рівності (GEI), а тобто в цій країні мало жінок у парламенті, уряді й місцевих радах. А втім, навіть у таких не надто демократичних умовах деякі жінки змогли побудувати успішну кар’єру. Одна з них – Коріна Крецу. Політикиня й журналістка, вона прославилася тим, що стала депутаткою Європарламенту VI, VII і VIII скликань, а ще європейським комісаром із регіональної політики. Докладніше про її шлях читайте далі на bucharestyes.
Ранні роки
Коріна Крецу народилася 24 червня 1967 року в Бухаресті в сім’ї професора фізики та дитячого психолога й водночас професорки. Освіту Крецу здобула в Академії економічних досліджень, де навчалася на факультеті кібернетики. Упродовж року вона працювала економісткою на фабриці в румунському місті Блажі. Після цього жінка влаштувалася на роботу журналісткою та політичною коментаторкою в кількох газетах.
Політична кар’єра
У 1992 році Крецу розпочала свій шлях у політиці, приєднавшись до прессекретарів в офісі президента Йона Ілієску. Цю посаду вона обіймала до 1996 року, після чого стала членкинею Соціал-демократичної партії Румунії. У 2000–2004 роках жінка працювала радницею та речницею президента, крім того, керувала відділом комунікацій із громадськості.
У 2000 році Крецу була обрана депутаткою румунського парламенту, а через 4 роки потрапила до сенату. Як сенаторка, вона активно долучалася до справ Комітету із зовнішньої політики та була в складі румунської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ. У 2005 році політикиня провела навчальний семінар для речників в Іраку. Вона також була спостерігачем від ОБСЄ на парламентських виборах у Молдові (2005) і загальних у Боснії та Герцеговині (2006).
У 2005 році Крецу приєдналася до парламентської делегації Румунії в Європейському парламенті. Через 2 роки її обрали на посаду депутатки Європарламенту, де вона представляла Прогресивний альянс соціалістів і демократів. У 2009 та 2014 роках Крецу переобрали на цю ж посаду. У 2011 році вона стала віцепрезидентом Соціал-демократичної партії Румунії, а через рік – єврокомісаром із регіональної політики. У 2019 році Крецу приєдналася до політичної партії PRO Romania під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Понти.
Особисте життя
У 2012 році Крецу узаконила стосунки з румунським бізнесменом Овідіу Рогозом. Стала політикиня й учасницею скандалу, оскільки хакер Guccifer отримав доступ до електронних листів між Крецу й колишнім держсекретарем США Коліном Павеллом. Хакер опублікував посилання на частину листування на сторінці американського політика у фейсбуці. Більшість оприлюднених листів датуються 2010 і 2011 роками, коли Павелл був одружений. У своє виправдання він заявив, що підтримував зв’язок із Крецу після того, як пішов у відставку з посади державного секретаря у 2005 році. За його словами, згодом листи набули особистого характеру, але не призвели до роману.
До слова, румун Guccifer (справжнє ім’я якого – Марсель Лехель Лазар), відповідальний за порушення комп’ютерної безпеки високого рівня в США та Румунії. Лазар став мішенню для знаменитостей, урядовців Румунії та США й інших відомих осіб. Що вражає, він не мав особливого комп’ютерного досвіду, але натомість використовував наполегливість для отримання конфіденційної інформації. Хакер володів всього-на-всього настільним комп’ютером NEC і мобільним телефоном Samsung. До того ж він використовував просту техніку пошуку інформації про своїх жертв в Інтернеті, завдяки чому вгадував паролі. На момент арешту у 2014 році Лазар працював водієм таксі.