Король Румунії Фердинад І правив країною з 1914 року до своєї смерті у 1927 році. В цій статті ми розкажемо про історію життя румунського монарха, який досі залишається неоднозначною політичною фігурою в історії Румунії. Більше на bucharestyes.eu.
Біографія
Фердинанд І народився 24 серпня 1885 року у Зігмарінгені. Зі сторони батька Фердинанд походить зі старої гілки королівства Гогенцоллернів. Зі сторони матері він пов’язаний з португальським королівським домом.
Дитинство маленький Фердинад провів у сімейній резиденції у Німеччині. Маленький Фердинанд був улюбленцем мами. Його характеризували як досить презентабельного, але невитонченого та сором’язливого хлопця. У школі він мав талант до іноземних мов: вивчав французьку, російську та англійську. У 1883 році до нього прислали також вчителя румунської.
Незважаючи на походження, Фердинанд виховувався у досить сурових умовах. Ось, що згадував про нього його вчитель румунської: «Не в оточенні вчителів, яких привезли додому, як лікарі біля ліжка слабкої людини, а відправили до державної гімназії, як нинішнього імператора Німеччини, як нашого короля, не в кареті, а пішки, без рукавичок взимку і без парасольки влітку; підпорядковується військовій дисципліні вдома; розбудили о шостій ранку, помістили його в холодну ванну, весь час однієї температури; годували його, звичайно, краще, ніж спартанця, але досить скромно; щонеділі ходив до церкви; тримався подалі від усіх сторін, які б наповнили його розум марними видіннями, а його серце безплідною тугою; звик мати у своєму розпорядженні дуже незначні суми грошей, які даються щомісяця, витрачаються розумно, на необхідні речі і виправдовуються до останнього пфеніга; за ним спостерігали очі двох педагогів, одного цивільного, а іншого військового, далеко-далеко від лона родини, яку йому дозволялося бачити лише в Зігмарінгені тричі на рік: на Різдво, на Великдень і під час літніх канікул; звикли, часто йому доводилося чути слова: «Недостатньо, що ви народилися князями, але ви повинні працювати, щоб довести, що ви заслуговуєте свого титулу».
У 1885 році він закінчив офіцерську школу у Касселі, після чого його призначили у званні другого лейтенанта Першого полку Королівського двору Прусії. Потім він вступив до Лейпцизького університету та Вищої школи політичних та економічних наук у Тюбінгені.
У 1889 році він став спадкоємцем Румунського королівського престолу, коли усі інші претенденти відмовилися від спадкоємства. Фердинанд І пообіцяв, що всі його дії будуть наповнені найглибшою любов’ю до країни, якій він буде служити всіма силами, беручи за приклад великих володарів минулого. Тоді він поселився у Румунії, де успішно продовжував свою військову кар’єру. Незважаючи на професію, його завжди більше цікавила католицька церква та книги з ботаніки.
У 1892 році Фердинанд І одружився з принцесою Марії Олександрі Вікторії Саксен-Кобург-Готській, донці княгині Марії Романової. Це був шлюб, організований Королівським домом Румунії для забезпечення майбутнього династії. Королівський дім організував цілу серію акцій, спрямованих на знайомство та зближення Фердинанда і принцеси Марії.
Їх стосунки були складними, але вони ніколи не дозволяли, щоб це негативно впливало на громадську та політичну діяльність. Різниця у віці та їх характерах зробили перші роки життя досить бурхливими. Згодом їх стосунки покращилися і Марія заявила, що шкода, що стільки років молодості вони змарнували на те, щоб навчитися жити разом. Існує думка, що король перебував під впливом королеви Марії, і що всі рішення, які привели його до слави нації, насправді належать їй. Насправді король приймав лише ті рішення, які здавалися йому правильними.
Фердинанд І – король Румунії під час Першої світової війни
Фердинанд став королем Румунії у 1914 році, після смерті свого дядька, короля Кароля І. Саме Фердинанд І очолював Румунію під час Першої світової війни та вирішив воювати на боці Антанти. Це призвело до його виключення з королівського дому Німеччини.
На початковій фазі війни у короля був великий ентузіазм, але ситуація швидко змінювалася та значна територія Румунії була окупована військами Центральних держав. В армії були досить погані настрої, з чим король намагався боротися. Він виступав за те, що будь-яка ідея відступу, не мотивована реальним тиском ворога, повинна бути знищена. Далі була серія значних поразок в Олтенії, Мунтенії та у битві за Бухарест.
Фердинанд та Марія знаходилися біля армії протягом усієї війни. Король пообіцяв нації повернути частину втраченої землі. Усе це сприяло міцному об’єднанню королівської родини та народу. Король та королева відігравали важливу роль у підтримці морального духу військових.
Про Фердинанда у румунському суспільстві існує дві протилежні думки: за думкою прихильників він був дуже яскравим політиком з яскравими якостями. Цю думку ви також зустрінете в шкільних підручниках Румунії. За іншою версією, він був людиною без чіткої особистості, зі слабким інтелектом та повний гріхів. Дійсно, він був досить складною людиною. Для ролі монарха він був досить замкнутим чоловіком. Також його часто критикували за слабкість. Щоб детальніше дізнатися про історію Румунії, завітайте у Національний музей історії Румунії у Бухаресті.