Клаус Йоханніс обіймає посаду президента Румунії з 2014 року. Свою політичну кар’єру він почав з рідного міста, а заручившись народною підтримкою, успішно продовжив розвиватися у Бухаресті та згодом став президентом країни. В цій статті ми розкажемо про його шлях. Більше на bucharestyes.eu.
Біографія
Клаус Йоханніс народився 13 червня 1959 року у Сибіу. Його батьки – трансільванські сакси, які у 1992 році емігрували до Німеччини як пенсіонери. Його мати народилася у румунській комуні Браду, куди маленький Клаус часто їздив до бабусі з дідусем та допомагав з сільською роботою.
Йоханніс закінчив у 1983 році факультет фізики Університету Бабеш-Бойяі. Після випуску він працював вчителем фізики в Агніті, а потім у школах Сибіу. З 1989 року працював У Національному коледжі імені Самуеля фон Брукенталя. У 1997 році він став завідувачем інспектора загальноосвітньої школи, а у 1999 – 2000 роках інспектором загальноосвітньої школи Сибіу.
Особисте життя
У 1989 році Клаус Йоханніс одружився з Кармен Йоханніс, яка тоді працювала вчителькою англійської мови у Національному коледжі «Георге Лазер» у Сибіу. Вони познайомились на таємній церковній службі, коли Об’єднана Румунська Церква була заборонена радянською владою. Дітей у пари немає.
Початок політичної кар’єри у рідному місті
У 2000 році Клаус Йоханніс був обраний мером Сибіу, набравши 69,18% голосів. Тоді Йоханніс став першим мером Сибіу німецького походження після Альберта Дерра, який керував містом під час Другої світової війни. У 2004 році Йоханніса переобрали на пост мера. Тоді він набрав 88,7% голосів і це був найвищий показник по всій країні. Також його переобрали у 2008 році (83,26% голосів) і у 2012 році (77,89%).
Завдяки Йоханнісу у 2007 році Сибіу став культурною столицею Європи. Він залучився підтримкою багатьох інвесторів та неодноразово отримував від Європейського Союзу фінансову допомогу для реалізації своїх проєктів. У 2007 році Йоханніс був нагороджений національним орденом «Зірка Румунії» у рицарському званні. Це найвищий орден у Румунії.
Початок великої політичної кар’єри
У 2009 році Національна ліберальна партія висунула Йоханніса на посаду прем’єр-міністра Румунії. Майже усі інші партії також підтримали його, але наступного дня тодішній президент Румунія Траян Бесеску висунув кандидатуру Лучіана Кроітору. Бесеску заявив, що не відмовляється від кандидатури Йоханніса, але він вимушений назначити прем’єр-міністра від найбільшої партії країни. Опозиція розкритикувала це президентське рішення та звинуватила Траяна у спробі вплинути на президентські вибори, організувавши уряд партією, яка його підтримує. Лідер Національної ліберальної партії Крін Антонеску заявив, що його партія відмовляється підтримувати інших кандидатів, окрім Йоханніса. Лучіан Кроітору заявив, що назначить Йоханніса прем’єр-міністром, якщо той стане президентом.
21 жовтня 2009 року парламент 252 голосами підтримав заяву зняти з посади Кроітору та підтримати Йоханніса.
У другому турі президентських виборів Траян Бесеску конкурував з Мірчею Джане. Мірча Джоане домовився з Йоханнісом, що у випадку перемоги, Йоханніс стане прем’єр-міністром, але перемін Траян Бесеску.
Балотування у президенти та президентство
Згодом Йоханніс став лідером Національної демократичної партії, а у 2014 році партія висунула Йоханніса кандидатом на президентські вибори. Він балотувався під гаслом: «Румунія гарно виповнила роботу». У першому турі Йоханніс набрав 30% голосів і таким чином зайняв друге місце після Віктора Понти, який набрав 40,4%.
У другому турі Йоханніс не став домовлятися про підтримку з кандидатами, які програли, заявивши, що він не хоче торгувати голосами румунського населення. При цьому одна із кандидаток Моніка Маковей попросила Йоханніса підписати документ, що той зобов’язується захищати верховенство закону. Йоханніс погодився та зауважив, що усі умови й до цього були в його передвиборчій кампанії. Після цього Моніка заявила, що проголосує за Йоханніса, але не буде спонукати своїх виборців ні до чого.
Все ж таки Йоханнісу вдалося отримати голоси виборців інших кандидатів та навіть тих, хто не голосував у першому турі. Він переміг на президентських виборах, отримавши 54,4% голосів. Так Клаус Йоханніс став п’ятим президентом Румунії та четвертим президентом з німецьким походженням у Східній Європі.
Президент почав свою владу з активного фінансування армії, а також з анулювання законів про амністію.
Під час протестів 2017 року у Румунії Йоханніс приєднався до сторони протестуючих. Також Йоханніс підтримав ідею проведення референдуму щодо боротьби з корупцією.
Одним із головних кроків у зовнішній політиці президента була відмова від підтримки окремих молдавських політиків. Йоханніс заявив, що він підтримуватиме лише державні інституції. Це призвело до більш відповідального виконання обов’язків молдавською стороною, щоб продовжувати отримувати фінансування з Румунії.
Біографія румунського президента Клауса Йоханніса – це приклад людської наполегливості та працездатності. Клаус Йоханніс старанно змінював життя навколишніх людей, свого міста та паралельно побудував блискавичну політичну кар’єру від мера рідного міста до президента європейської країни. Про те, як будували свою політичну кар’єру жінки у Бухаресті, читайте у нашому матеріалі.