Друга світова війна сильно змінила освітню систему та культурне життя столиці: багато університетських професорів були вбиті або відправлені на пенсію, а на освітній процес сильно вплинула пропаганда. На початку війни освітня система була підпорядкована режиму Антонеску, який через освіту займався пропагандою нацистських ідей. Крім цього, школи та університети часто страждали від бомбардувань, що також впливало на якість освіти. Більше на bucharestyes.eu.
Як війна вплинула на освітню систему столиці
Під час Другої світової освітня система столиці сильно змінилася, але продовжила функціонувати. У перші роки війни влада намагалася зберегти якість столичної освіти. Крім стандартних дисциплін, юні бухарестці почали також вивчати воєнні дисципліни, а також здобувати практичні навички військових.
Після бомбардування 1944 року багато будівель було зруйновано, що призвело до закриття багатьох шкіл та університетів. Деякі бухарестські школи використовувались для потреб армії.
Університети також продовжували свою роботу, але з певними обмеженнями. Багато наукових досліджень були направлені на вивчення військової справи, а університетські гуртожитки використовувались армією. Крім цього, бухарестські університети часто були центрами пропаганди. Незважаючи на це, у студентській спільноті воєнного періоду народилося багато талановитих письменників, митців та політиків, які займалися протестною діяльністю та оберігали румунську культуру та ідентичність.
Роль приватної освіти для єврейської діаспори
У роки Другої світової війни приватна освіта стала прекрасною альтернативою тому, що відбувалося у державних школах та університетах. Особливо приватна освіта була важлива для євреїв, які з 1940 року страждали від антисемітської політики. Євреї були виключені з усіх сфер діяльності суспільства. Освіта не була винятком.
З 11 жовтня 1940 року ті, хто народився від обох батьків євреїв, незалежно від релігії, більше не допускався до навчання у румунських початкових, середніх чи вищих державних школах. Крім цього, до викладацької діяльності не допускали вчителів і професорів єврейського походження.
Євреям дозволили створювати приватні школи, у яких могли працювати та навчатися виключно євреї. Дипломи, видані цими школами, не визнавалися румунською державою. Сьогодні відомо про деякі такі бухарестські школи років Другої світової. Серед них є початкові жіночі школи, початкові школи для хлопчиків, а також середні школи для дівчат і хлопчиків.
Культурне життя у Бухаресті під час Другої світової війни
Незважаючи на труднощі, культурне життя у столиці розвивалося навіть під час Другої світової війни. Ключовим героєм культурного життя на той момент був румунський композитор Джордже Енеску. Він повернувся до Бухаресту якраз на початку війни та залишався тут до 1946 року. Він служив для своєї країни справжньою «культурною зброєю». Енеску виступав у ті роки разом з Діну Ліпатті, Іоном Фільонеску, Смарандою Атанасов тощо. У цей же період він брав участь у засіданнях Румунської академії та заснував Національну композиційну премію імені Джордже Енеску.
Під час Другої світової у Бухаресті продовжували працювати театри. Варто зауважити, що вони мали певні обмеження у репертуарі та фінансові труднощі, але театральне мистецтво розвивалось. Національний театр Бухаресту також продовжував свою діяльність. Навіть після того, як у 1944 році будівля театру була зруйнована, актори продовжили грати в орендованих приміщеннях.
Серед головних бухарестських письменників воєнного періоду можна виділити Мірчу Еліаде та Джордже Калинеску.