На початку Першої світової війни, поки Румунія ще зберігала нейтралітет, Бухарест був справжнім полем битви для шпигунів із різних країн: німецькі, англійські, французькі шпигуни використовували різні методи, щоб зібрати якомога більше інформації та змусити Румунію перейти на свою сторону. У цій статті ми розкажемо найцікавіші історії про іноземних та румунських шпигунів періоду Першої світової. Більше на bucharestyes.eu.
Іноземні шпигуни у Бухаресті
Бухарест був ідеальним містом для збору інформації. Дискусії про таємні питання війни можна було почути всюди у місті: у трамваях, потягах, громадських місцях. Крім цього, навіть військові публічно виступали з інформацією, яка повинна була залишатись конфіденційною. Шпигунам потрібно було лише зібрати інформацію, скоординувати та виявити, що все вірно і точно. Румунське суспільство не мало чіткої ідеології та громадської позиції, що дозволяло шпигунам легко вербувати людей і створювати «коло довіри». Крім цього, іноземні шпигуни знали про те, що будь-яку інформацію у столиці можна купити за гроші. Рівень корупції у Бухаресті був дуже високим. За свідченнями колишнього австро-угорського агента, він мав змогу подорожувати країною та збирати інформацію, навіть не маючи проїзних документів. Бухарест і вся країна були сприятливим середовищем для шпигунів.
Історія посла Франції Сент-Олера
У травні 1916 року послом Франції у Бухаресті призначили графа Сент-Олера. У нього була очевидна, але непроста місія: переконати румунський уряд на чолі з Іонелом Братіану вступити у війну на боці Антанти. Про прем’єр-міністра Іонела Братіану можете почитати у нашій статті. Коли Сент-Олер прибув до Бухареста, він швидко зрозумів, що він тут не єдиний з подібною місією.
Першим потрясінням Сент-Олера була інформація про те, що німецькі шпигуни копають тунелі до будівлі французького посольства. Німецькі шпигуни прямо через дорогу від посольства встановили так звану німецьку службу закупівлі румунських круп, яка насправді була центром німецьких розвідників.
Сент-Олер вирішив попередити Іонела Братіану, тому що будинок прем’єр-міністра знаходився біля посольства Франції. Пан Братіану вже був проінформований про дії не тільки німецьких розвідників, а й розвідників з інших країн. Він регулярно отримував листи з погрозами від шпигунів і навіть від деяких румунів, які хотіли приєднатися до Німеччини. Братіану заявив, що у будь-якому випадку йому буде щось загрожувати, тому він намагається залишитися абсолютно вільним у своєму виборі.
Сент-Олер вирішив приєднатися до цієї шпигунської гри. Він відправив свого кухаря працювати на кухні Александру Маргіломана. Маргіломан був румунським політиком французького походження, але з пронімецькими політичними поглядами. Маргіломана регулярно відвідували міністри Німеччини та Австро-Угорщини, а кухар мав змогу підслуховувати їх розмови. Крім цього, одного разу кухар приніс Сент-Олеру нотатки з горища Маргіломана. Сент-Олер дізнався багато цікавого завдяки цій операції.
До Першої світової війни Румунія не мала сильних спецслужб, але всі ці ситуації змусили румунську армію розвивати розвідку та контррозвідку країни.
Румунські шпигуни та їх діяльність у Бухаресті
Перед Першою світовою війною румунські спецслужби наштовхнулися на деякі перешкоди: на нестачу коштів та відсутність закону про контррозвідку у мирний час. Директор Секретної розвідувальної служби Михайло Морузов зазначив, що до Балканської війни 1913 року румунська армія не мала справжньої розвідки.
Згодом румунські спецслужби почали активно співпрацювати з поліцейськими формуваннями у Бухаресті. Вони працювали у портах, на вокзалах, у громадських місцях. Головною метою румунських шпигунів було проникнення у мережі ворогів з метою протидії шпигунам, які працювали проти румунської армії. За словами директора Спеціальної служби безпеки, завдяки діяльності румунських шпигунів вдалося зірвати деякі політико-дипломатичні плани Австро-Угорщини проти Румунії.
Під час Першої світової румунська контррозвідка провела дві важливі операції. Перша операція стосується розкриття звітів австро-угорського посольства у Бухаресті. Ці звіти розшифровувалися владою та передалися французьким та британським агентам. Про цю операцію стало відомо у 1917 році після обшуку будинку Іонела Братіану. Цей інцидент завдав збитків австро-угорській армії на європейських фронтах.
Друга історія – це історія про операцію проти німецького посла у Румунії. 16 серпня 1916 року, через декілька днів після приєднання Румунії до Антанти, румунська контррозвідка викрала з автомобіля посла секретні документи. Серед цих документів був великий список на 200 сторінок з іменами політиків, офіцерів та інших громадських діячів, які отримували гроші від Німеччини. Ці документи показали королю Фердинанду І та Іонелу Братіану. На той момент список не оприлюднили, але за людьми зі списку пильно спостерігали.
Підсумовуючи, Бухарест під час Першої світової війни був центром для шпигунських розслідувань та інтриг. Ми розповіли вам тільки про найгучніші шпигунські історії того періоду, але було ще чимало цікавого.