Наприкінці 1916 року Румунія зазнала нападу німецьких, болгарських, австро-угорських та османських військ. Битва за Бухарест була останньою битвою Румунської кампанії в Першій світовій війні. Тоді армії Центральних держав окупували румунську столицю, змусивши румунських урядовців, військових та цивільних відступити до Молдови й відновити свою столицю в місті Ясси. Докладніше читайте далі на bucharestyes.
Яка участь Румунії у війні?
Румунське королівство (саме так називалася країна на території сучасної Румунії в 1881–1947 роках) протягом перших двох років Першої світової війни зберігало нейтралітет. Однак у серпні 1916 року країна вступила у війну на боці Антанти. Румунське королівство мало на меті територіальне розширення. Зокрема, воно прагнуло об’єднати деякі провінції, де хоч і проживали румуни, але вони перебували під владою Австро-Угорщини. Однією з таких провінцій була Трансильванія.
У серпні 1916 року румунський уряд підписав таємний договір із союзниками. Відповідно до нього, за умови перемоги союзників країна мала заволодіти частинами Трансильванії, Буковини і всім регіоном Банат. Румунська армія, слабко навчена й погано озброєна, у серпні вторглася до Трансильванії. Вона просувалася дуже повільно, завдяки чому австрійці зміцнили свої позиції. Вже у вересні румуни зазнали поразки від німців, які прибули на підмогу австрійцям.
Оборона Бухареста
27 листопада 1916 року Центральні держави (Австро-Угорщина, Німецька та Османська імперії, Болгарське царство) розпочали наступ на Бухарест. З 29 листопада по 6 грудня тривала Битва за Бухарест. Обороняти місто румунам допомагала армія Російської імперії. Через велику кількість залучених військ, а також масштабність дій бій став одним із найскладніших на румунській землі під час Першої світової війни.
29 листопада 1916 року Центральні держави захопили місто Пітешті (за 108 км від Бухареста). А вже 4 грудня Дунайська армія, що складалася з німецьких, болгарських, османських та австро-угорських військ, здобула перемогу в битві під річкою Арджеш. 6 грудня Центральні держави окупували міста Бухарест і Плоєшті.
Румуни виводили населення з окупованих міст у жахливих умовах. Чоловіки, жінки, діти, хворі, люди похилого віку, інваліди – усі йшли разом пішки, їхали у фургонах або верхи на конях. Вони тікали в умовах дощу, вітру, холоду та снігу. Люди поспішно збирали речі та, якщо була змога, забирали із собою найцінніше. Деякі через втому й голод падали просто посеред дороги. Ще деякі помирали в канавах, де їхні тіла ставали їжею для ворон.
Крім цивільних, на дорогах було багато солдатів. Вони, поспішаючи виконувати накази, перекидали все, що було на їхньому шляху. Усе це створювало плутанину й хаос. У повітрі лунали звуки вибухів, стрілянини, крику дітей, плачу жінок тощо. Це було справді моторошне видовище.
У ніч із 14 на 15 грудня румунська армія відступила з Валахії до Молдови, ознаменувавши новий момент у війні. Дві третини території Румунського королівства окупували іноземні війська. Тимчасовою столицею країни стало місто Яси. Під час відступу румунські війська зазнали тяжких втрат: до 60 000 осіб були убитими, пораненими чи полоненими. Загалом крадіжка, корупція, що й так процвітали, у воєнний час зросли до небачених масштабів.
Кампанія 1916 року виявилася справжньою катастрофою для країни. А втім, незважаючи на значні втрати, румунська армія все ще була здатна чинити опір подальшим нападам. Перед відступом румунські війська спалили нафтові свердловини в Плоєшті разом із навколишніми пшеничними полями, щоби вони не дісталися Центральним державам. Проте вороги все ж захопили велику кількість зерна й палива. З грудня 1916 по жовтень 1917 року з Румунського королівства було вивезено 2 мільйони тонн зерна і приблизно стільки ж інших продуктів харчування, а ще 272 000 тонн нафтопродуктів.
Після того як 6 грудня 1916 року німецько-австро-угорські війська зайняли Бухарест, місто переживало масштабні бомбардування німецькою авіацією. Бухарест під окупацією пережив зміну назв будівель, ресторанів і готелів. Жителі могли отримати продукти харчування, газ, електрику й мазут лише в чітко визначених кількостях. Деякі продукти харчування були заражені бактеріями, що спричиняли смертельні хвороби. Мешканцям забороняли користуватися будь-яким із видів транспорту. Бухарест був зрештою звільнений після капітуляції Центральних держав у листопаді 1918 року.
Завершення боїв
Хоча румуни мужньо й героїчно виконували вказівки командувачів, Румунське королівство все ж зазнало поразки. На це вплинули могутність армій Центральних держав, а також відступ союзної Російської республіки після більшовицького перевороту. Пришвидшила кінець Румунської операції остаточна перемога Антанти в 1918 році. Загалом під час бойових дій загинуло приблизно 335 000 румунських військових.
Відповідно до умов Бухарестського миру, Румунське королівство втратило деякі землі уздовж свого узбережжя та контроль над гирлом річки Дунай. Утім, у 1919 році ці території знову повернулися в його власність.