Друга світова війна принесла до столиці багато розрухи та горя. Проте після закінчення війни не стало краще. Столиця була зруйнована після бомбардування американськими військами у 1944 році. Потім Румунія опинилася під радянською окупацією, що негативно відобразилось на культурному та економічному житті столиці. Містяни страждали від голоду і намагалися адаптуватися до нових реалій. В цій статті ми розкажемо про життя Бухаресту після закінчення Другої світової війни. Більше на bucharestyes.eu.
Становлення радянського режиму
Після закінчення війни країна потрапила під радянську окупацію. Бухарест став центром усіх політичних та адміністративних змін. За наказом Сталіна у 1947 році з престолу зрекли короля Міхая. За спогадами короля, це був жахливий процес. 1000 молодих людей ризикували бути вбитими, якщо вони не підпишуть документ комуністів.
Румунія вже майже повністю була підпорядкована комуністичним ідеям. У цьому сенсі король Міхай залишався останнім, хто пов’язував Румунію з Європою та демократичною культурою. Щоб народити нову Румунію, необхідно було знищити короля. Варто зазначити, що між 1945 та 1947 роками повноваження короля теж були сильно обмеженими.
30 грудня 1947 року король Міхай зрікся престолу у палаці Єлизавети. У 2005 році у цьому ж палаці Міхай І розповідав про цю історію журналістам.
Проголошення Народної Республіки Румунія
30 грудня 1947 року о 15:30, одразу після того, як король Міхай зрікся престолу, громадянам було повідомлено про нову форму правління у країні. В акті зречення було зазначено, що монархія більше не відповідає умовам поточного життя країни та становить серйозну перешкоду для розвитку Румунії. Комуністи назначили нову форму держави – Румунську Народну Республіку.
Пропагандисти стверджували, що новина була сприйнята з великим ентузіазмом по всій країні, але у Бухаресті та в інших містах почалися мітинги проти нової форми правління.
Голод у столиці та країні
Після колективізації сільського господарства у 1949 році країна потрапила у глибоку кризу. Продуктивність сільського господарства сильно вдарила по умовах життя як у селах, так і у великих містах. Постачання продуктів до Бухаресту також сильно зменшились. У деяких регіонах посуха та нестача їжі призвели до відчаю, канібалізму та повної дегуманізації.
Крім цього, усі ресурси столиці направлялись на розвиток фабрик та заводів, що також створили великий економічний дисбаланс.
Відновлення столиці
Бухарест сильно постраждав від війни. Центр міста був майже повністю зруйнованим після бомбардування американцями у 1944 році. Відновлення міста також потребувало значних ресурсів. Після зміни політичного режиму було важливо відремонтувати базову інфраструктуру міста: мости, дороги, електричні мережі тощо.
Другим етапом відновлення була робота над промисловістю міста. Архітектурні проєкти були переважно направлені на модернізацію міста. Усі будівлі цього періоду були створені у соціалістичному стилі. Майже всі будівлі міста, які постраждали від бомбардування, були побудовані вже зовсім по-новому. Також на міський ландшафт негативно вплинуло будівництво радянських багатоповерхівок.
Таким чином, відновлення столиці після бомбардування складалося з реконструкції інфраструктури Бухареста та з будівництва міста у соціалістичному стилі. Тепер Бухарест – це місто, яке поєднує у собі багато різних архітектурних стилів, що відображає складну, але цікаву історію міста.
Репресії у Бухаресті
Після становлення радянського режиму нова влада зробила все, щоб знищити будь-які прояви опозиції. Бухарест був центром політичного життя, тому тут було репресовано найбільшу кількість представників колишньої політичної еліти та інтелігенції. У 1950-х роках репресії посилились. Було заарештовано багато бухарестських професорів, письменників та митців.